Комментарии:

Slavira 25 июня 17:24 Привіт. Ні, я сиділа в центральному ряді, але зліва і ближче до сцени, ніж Та дівчина.... я її теж, нажаль, пам*ятаю... Щодо Палацу Спорту.............. Вперше, вдруге, може втретє в Палацах класно і зриває дах.... але потім.... особисто мені зараз більше подобаються маленькі зали... На перших концертах важливо відчути єдність, щоб зрозуміти : так я не одна, нас багато і нас поєднує прекрасна музика... Але зараз, коли я вже знаю це відчуття, мені набагото більше хочеться відчути якийсь.... інтим.... так скажемо... Коли хочеться відчутти не емоції та енергетику поряд стоячої людини, а власні, глибоко сховані почуття, які виходять назовні тільки коли для них є, грубо кажучи, "сприятливе середовище"... Я не знаю як пояснити, але коли навкруги відносна тиша, і ти чуєш окремо кожен муз.інструмент, коли ти можеш спокійно вняти і вбирати в себе щирість, ніжність і вогонь пісні, коли можеш чути тільки чисто Його голос (зриви, падіння, злетання, гра і протяжність якого можуть розказати часом більше ніж слова) то душечка просто вилітає з тебе, а тіло рве, як повітряну кульку від надмірної кількості повітря... В палацах в мене такого не було. В палацах просто ДРАЙВ, просто шалена енергетика... Але в палацах ти не відкриваєш себе для себе... А в таких маленьких залах, хоч Славік іноді і менше викладається, але в них я можу краще зрозуміти себе. Коли ти на межі якихось почуттів, для тебе обов*язково щось відкривається... Після кожного такого концерту мені доводилось переосмислювати свою сутність, доводилось по-іншому дивитись на людей, змінювати світогляд... А Петрове соло в пісні "Друг".... то ж... та мене наче вивернули навиворіт.... наче витрясли все шо було, а потім ніжно вклали на свої місця... В палацах все це пригнічується людским криком... У вас звісно може все по-іншому, може навпаки саме в Палацах все в душі оголюється.... а в мене от саме так.... Може тепер ти мене теж "просвітиш" щодо Палацних концертів... Може я щось на них не вловила... Дякую за підтримку.

Slavira 25 июня 17:24 Привіт. Ні, я сиділа в центральному ряді, але зліва і ближче до сцени, ніж Та дівчина.... я її теж, нажаль, пам*ятаю... Щодо Палацу Спорту.............. Вперше, вдруге, може втретє в Палацах класно і зриває дах.... але потім.... особисто мені зараз більше подобаються маленькі зали... На перших концертах важливо відчути єдність, щоб зрозуміти : так я не одна, нас багато і нас поєднує прекрасна музика... Але зараз, коли я вже знаю це відчуття, мені набагото більше хочеться відчути якийсь.... інтим.... так скажемо... Коли хочеться відчутти не емоції та енергетику поряд стоячої людини, а власні, глибоко сховані почуття, які виходять назовні тільки коли для них є, грубо кажучи, "сприятливе середовище"... Я не знаю як пояснити, але коли навкруги відносна тиша, і ти чуєш окремо кожен муз.інструмент, коли ти можеш спокійно вняти і вбирати в себе щирість, ніжність і вогонь пісні, коли можеш чути тільки чисто Його голос (зриви, падіння, злетання, гра і протяжність якого можуть розказати часом більше ніж слова) то душечка просто вилітає з тебе, а тіло рве, як повітряну кульку від надмірної кількості повітря... В палацах в мене такого не було. В палацах просто ДРАЙВ, просто шалена енергетика... Але в палацах ти не відкриваєш себе для себе... А в таких маленьких залах, хоч Славік іноді і менше викладається, але в них я можу краще зрозуміти себе. Коли ти на межі якихось почуттів, для тебе обов*язково щось відкривається... Після кожного такого концерту мені доводилось переосмислювати свою сутність, доводилось по-іншому дивитись на людей, змінювати світогляд... А Петрове соло в пісні "Друг".... то ж... та мене наче вивернули навиворіт.... наче витрясли все шо було, а потім ніжно вклали на свої місця... В палацах все це пригнічується людским криком... У вас звісно може все по-іншому, може навпаки саме в Палацах все в душі оголюється.... а в мене от саме так.... Може тепер ти мене теж "просвітиш" щодо Палацних концертів... Може я щось на них не вловила... Дякую за підтримку.

Slavira 25 июня 17:24 Привіт. Ні, я сиділа в центральному ряді, але зліва і ближче до сцени, ніж Та дівчина.... я її теж, нажаль, пам*ятаю... Щодо Палацу Спорту.............. Вперше, вдруге, може втретє в Палацах класно і зриває дах.... але потім.... особисто мені зараз більше подобаються маленькі зали... На перших концертах важливо відчути єдність, щоб зрозуміти : так я не одна, нас багато і нас поєднує прекрасна музика... Але зараз, коли я вже знаю це відчуття, мені набагото більше хочеться відчути якийсь.... інтим.... так скажемо... Коли хочеться відчутти не емоції та енергетику поряд стоячої людини, а власні, глибоко сховані почуття, які виходять назовні тільки коли для них є, грубо кажучи, "сприятливе середовище"... Я не знаю як пояснити, але коли навкруги відносна тиша, і ти чуєш окремо кожен муз.інструмент, коли ти можеш спокійно вняти і вбирати в себе щирість, ніжність і вогонь пісні, коли можеш чути тільки чисто Його голос (зриви, падіння, злетання, гра і протяжність якого можуть розказати часом більше ніж слова) то душечка просто вилітає з тебе, а тіло рве, як повітряну кульку від надмірної кількості повітря... В палацах в мене такого не було. В палацах просто ДРАЙВ, просто шалена енергетика... Але в палацах ти не відкриваєш себе для себе... А в таких маленьких залах, хоч Славік іноді і менше викладається, але в них я можу краще зрозуміти себе. Коли ти на межі якихось почуттів, для тебе обов*язково щось відкривається... Після кожного такого концерту мені доводилось переосмислювати свою сутність, доводилось по-іншому дивитись на людей, змінювати світогляд... А Петрове соло в пісні "Друг".... то ж... та мене наче вивернули навиворіт.... наче витрясли все шо було, а потім ніжно вклали на свої місця... В палацах все це пригнічується людским криком... У вас звісно може все по-іншому, може навпаки саме в Палацах все в душі оголюється.... а в мене от саме так.... Може тепер ти мене теж "просвітиш" щодо Палацних концертів... Може я щось на них не вловила... Дякую за підтримку.

Slavira 25 июня 17:24 Привіт. Ні, я сиділа в центральному ряді, але зліва і ближче до сцени, ніж Та дівчина.... я її теж, нажаль, пам*ятаю... Щодо Палацу Спорту.............. Вперше, вдруге, може втретє в Палацах класно і зриває дах.... але потім.... особисто мені зараз більше подобаються маленькі зали... На перших концертах важливо відчути єдність, щоб зрозуміти : так я не одна, нас багато і нас поєднує прекрасна музика... Але зараз, коли я вже знаю це відчуття, мені набагото більше хочеться відчути якийсь.... інтим.... так скажемо... Коли хочеться відчутти не емоції та енергетику поряд стоячої людини, а власні, глибоко сховані почуття, які виходять назовні тільки коли для них є, грубо кажучи, "сприятливе середовище"... Я не знаю як пояснити, але коли навкруги відносна тиша, і ти чуєш окремо кожен муз.інструмент, коли ти можеш спокійно вняти і вбирати в себе щирість, ніжність і вогонь пісні, коли можеш чути тільки чисто Його голос (зриви, падіння, злетання, гра і протяжність якого можуть розказати часом більше ніж слова) то душечка просто вилітає з тебе, а тіло рве, як повітряну кульку від надмірної кількості повітря... В палацах в мене такого не було. В палацах просто ДРАЙВ, просто шалена енергетика... Але в палацах ти не відкриваєш себе для себе... А в таких маленьких залах, хоч Славік іноді і менше викладається, але в них я можу краще зрозуміти себе. Коли ти на межі якихось почуттів, для тебе обов*язково щось відкривається... Після кожного такого концерту мені доводилось переосмислювати свою сутність, доводилось по-іншому дивитись на людей, змінювати світогляд... А Петрове соло в пісні "Друг".... то ж... та мене наче вивернули навиворіт.... наче витрясли все шо було, а потім ніжно вклали на свої місця... В палацах все це пригнічується людским криком... У вас звісно може все по-іншому, може навпаки саме в Палацах все в душі оголюється.... а в мене от саме так.... Може тепер ти мене теж "просвітиш" щодо Палацних концертів... Може я щось на них не вловила... Дякую за підтримку.

ZhyVchIK 25 июня 17:26 Аааааа... Ооооооо.... медіатор.... ну звісно...) А чого він (надпис) на стіні?

ZhyVchIK 25 июня 17:26 Аааааа... Ооооооо.... медіатор.... ну звісно...) А чого він (надпис) на стіні?

ZhyVchIK 25 июня 17:26 Аааааа... Ооооооо.... медіатор.... ну звісно...) А чого він (надпис) на стіні?

ZhyVchIK 25 июня 17:26 Аааааа... Ооооооо.... медіатор.... ну звісно...) А чого він (надпис) на стіні?

ZhyVchIK 27 июня 00:00 а надпис залишився через те що перебився від плакату коли я його робив ))

ZhyVchIK 24 июня 21:49 Шестеро, друзі, нас уже шестеро!!!!!!!!

ZhyVchIK 24 июня 21:49 Шестеро, друзі, нас уже шестеро!!!!!!!!

Made in Rivne=) 24 июня 21:52 Дякую за приємні слова про наше місто і людей. В такі моменти починаєш цінувати і бути вдячною за те, що в тебе є.

Okinava 25 июня 17:30 Це вам дякувати треба. Я чесно, думала, що то все казки та байки про те, що західна Україна - то Європа і там все по-іншому. Тепер сама впевнилась... Правда, тепер МЕНІ не повірять, що північна Україна може так відрізнятись від Зх.)

Maladrum 24 июня 23:21 Не можу не погодитись з тобою, Okinava. Але завжди є "але". Ти міркуєш як зріла і доросла особистість, а "візжат" в основній масі маленькі дівчатка (не хочу нікого образити), до яких розуміння простого "Дякую" прийде через декілька років. А зараз це цілком нормальна і здорова реакція, якби грубо це не звучало.

Okinava 25 июня 17:33 Ой, дякую. Ну так. Ти права... Я в принціпі це розумію.... Але моя наівна свідомість таки весь час намагається мріяти про ідеальних прихильників для ОЕ....)

Maladrum 25 июня 21:43 Нічого ідеального в цьому світі не буває :-/ І прихильників теж.

Fr.Oktjabrjowa 25 июня 13:54 очень интересно написала... перед глазами сразу возникают те концерты ОЕ, на которых я успела побывать за свою пока недолгую жизнь. Могу точно сказать про Запорожье, что число таких...мммм....коллекционеров.... уменьшается, и количество переходит в качество... Это радует. Но не без того, что ты описала, естественно. На то и существуют ФАНАТЫ и ПОКЛОННИКИ - абсолютно разные категории людей.

Okinava 25 июня 17:41 И тебе спасибо. Насчёт количества в качество, так єто скорей закономерность. Просто существует увлечённость, которая намного острее по ємоциям, но намного короче по длительности...) вот и виходит: чем больше ти любишь что-то, тем более глубже (качественнее) єто что-то воспринимается.

/AVON/ 26 июня 01:56 А я і не ходила туди де всі кричать, вищать і намагаються отримати автограф, мені вистачило що про це розповідали. але люди отримують щастя-то їх право, раз їм дозволено. А щодо виступів у маленьких залах Для мене взагалі то ідеально 2 концерти. Один у маленькому залі, де ніхто не кричить на вухо не штовхається і здається що є тільки ти і та музика, той голос в якому ти повністю розчиняєшся, час зупиняється і ти живеш цією піснею, дихаєш нею, ловиш кожне слово, жест -це відкладається в голові, в серці-і...воно твоє і тільки твоє, ... а вже потім можна і у палас спорту, стадіон, де драйв і т.д.

RedRomashka 2 июля 00:23 Okinava, спасибо за твой рассказ, подписываюсь под каждым твоим словом! Мне часто доводилось бывать на западной Украине и я полностью подтверждаю всё, что ты сказала о местных жителях. Полностью поддерживаю твоё мнение о маленьких залах. Я догадывалась, что так и есть, а после Севаста окончательно в этом убедилась. Это действительно ни с чем не сравнимая атмосфера интимности, это нельзя передать никакими словами. Тогда достаточно просто взлянуть в глаза человека, стоящего на сцене, и ты словно чувствуешь всё, что и он. Магический контакт глаз, который я больше не променяю ни на какие концерты в ДСах, хотя, если уж совсем не будет никаких вариантов, то придётся туда. Безусловно, есть песни, под котрые просто невозможно сидеть, которые встречают стоя, те же "Вставай" и "Майже весна", что я успешно и сделала в Севастополе, чем довела до белого каления не один десяток сидящих сзади =) Но есть и такие, когда лучше даже не хлопать. "Ночі і дні". Так уж сложилось, что это песня-реквием, и реагировать на неё нужно соответствующе. "Друг". Это тоже не из тех песен, которые поют всем залом. Так было и в Севасте: только лёгкое беззвучное дрожание губ выдавало тех, кто пытался подпевать, а это означало, что у каждого из них есть такой "друг". Про послеконцертное ожидание могу сказать, что в Севастополе было намного меньше безумных пионерок с плакатами, что не может не радовать. Согласна с тобой, что в автографе, по сути, нет души. Намного больше можно почувствовать, если подойти к человеку и просто посмотреть в глаза. Они скажут намного больше, чем любые слова. Молчание по-прежнему золото. Но всё равно были и будут люди, для которых важны "трофеи", такова уж судьба публичных людей, они сами её выбрали. Тот, кто не лезет фотографироваться и брать автограф, хоть немного облегчает такое тяжёлое на самом деле бремя популярности. Очень хотелось бы, чтобы об этом не забывали.

Okinava 2 июля 10:59 Дякую. Приємно, дуже приємно, мати однодумців. Щодо "Ночі і Дні", "Друг" та "Вулиця" згодна з тобою на всі 100. Але часто, нажаль, зустрічала іншу реакцію, яка мене трохи засмучувала... Особливо коли Славко стає на коліна під "Вулицю" і довго болісно співє, а народ через деякий час наче втомлюється та починає кричати і вигукувати щось... Славік тут на сцені майже плаче, а в них нетерплячка... Неприємно... Але не всі ж можуть бути такими як я хочу...))

RedRomashka 3 июля 02:22 Всі ми різні, та завжди знайдуться люди, які поділяють твою думку =)

Irysik 10 июля 17:03 Буду однією з тих, хто висловлює слова подяки тобі Okinava. Дякую тобі за гарні слова про моє місто! Дякую за розповідь про концерт! Дякую за роздуми про місце проведення і про фанатів! Читати ці слова мені особливо приємно, адже ти одна з небагатьох людей, які розповіли про концерт в Рівному. Мені важко сказати як би я себе поводила на концерті (нажаль я не змогла туди доїхати) але я думаю, що в кожного з нас різне ставлення до гурту "Океан Ельзи". Одні люблять його за музику, за слова, за учасників гурту, або за все це, і в кожного є своя міра у емоціях, у тому що вони хочуть взяти від ОЕ і що вони хочуть йому дати. Тому, як на мене, і виникають такі явища. Погоджуюсь також і про вік.

Okinava 17 июля 12:36 Дякую, Ірусік. Дякую, вам людоньки. Ви навіть не уявляєте як приємно.