 |
Київ. Спогади... |
 |
Час біжить, лишаючи по собі присмак відчуттів, обірвані плівки спогадів, невмілий монтаж фантазій та реальності... Новий день- нова збірка емоцій, тиждень- і те, що, здавалось таким теплим і незабутнім, попри усі намагання буде піддане архівації... Тож, доки відчинена ще старенька шухляда спогадів, мені лишається тільки висловити глибоку,дитинно-щиру вдячність...
Долі за те, що цього разу її дії дзеркально відобразили мої бажання. Якось відразу знайшлося вільне місце першого ряду, звичайно ж з лівого боку сцени..)) Не забарилось і приємне товариство- пане Лєший, Вам великий дяк за те що мужньо витримали моє товариство всі 1,5 години чекання, усі ті божевільні волання та гоци, власне, під час самого концерту, ну і звісно ж півцентнеру мого "Я" протягом N-ної кількості пісень(хіба ж щасливі їх рахують?))
До речі, згадавши вже тему свого "сходження на Олімп", хочу попросити вибачення у всіх тих, хто, виклавши чималі грошенята за квиток, троффки "помилувався" моїм імхо досить симпатичним задком=) Вдячна за вашу щедрість та толерантність,панове)) До речі, отих копійок, шо ви їх понакладали мну за спідничку, в результаті ретельних пошуків нашкреблося якраз на сплату зворотнього шляху. Цьом вам від міжнародної спілки бідних ст'юдентіфф України))
А при спогадах товаришів сек'юріті в мене взагалі смайл на "32"!!)) Пам'ятаю, як один з охоронців на 2-й годині концерту тихенько так дістав мобла і по-шпигунськи, не повертаючись, увіковічив пана Вакарчука в черговій ліричній потузі- респект, мен,- Джеймс Бонд нишком сопе від комплексу неповноцінності))
Ну, і нарешті, всіма клітинами мого палкого серця ДЯКУЮ ТОБІ, любий і незабутній ОКЕАНЕ!!)) Того вечора міролічильники кожного з нас дали збій, зашкалюючи на поділці "МАКСИМУМ"! Зал, потонув у цунамічному драйві, з'днавши людей у величезний організм, з одним диханням, бажанням, душею... Це- момент абсолютного щастя, абсолютної свободи, як духовної, так і фізичної. І саме в такі моменти розумієш справжню ціну життя, кожної його миті, такої швидкоплинної і неповторної...
Минуле не має звички повертатись, тож я сподіваюсь лише на майбутнє. Хай це майбутнє принесе щастя і вам, і нам! Всім серцем вболіваю за вас, любі мої)) Стабільності та безперебійного творчого, ну й звісно ж, енергетичного живлення)))
З.И.
А ви,Святославе Івановичу, попрацюйте, будь ласка, над влучністю! Наступного разу чекаю-таки пляшкою по фейсу, і нічого виправдовуватись- 3 метри, не така вже й снайперська дистанція!)))
Пане Петруччо... Дякую.
Закохане й окрилене ЦукерКо...
|
|
Будь ласка, назвіть себе, або зареєструйтесь. Тількі зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі та голосувати.
 дізнатися більше про привілеї зареєстрованих користувачів
|
|
|
 |
додано:
Цукер04ка
28 травня 01:01 |
|
рейтинг: |
+6
|
проголосувало: 3 |
|
|
|
|
| Будь ласка, назви себе, або зареєструйся. Тільки зареєстровані користувачі можуть додавати свої фото, залишати коментарі та голосувати. |
 | Дізнатися більше про привілеї зареестрованих користувачів |
 | Відіслати другу |
|
