Новини
  • 11
    Квітня
    2013

    Океан Ельзи презентували новий альбом

    На прес-конференції Вакарчук представив нового музиканта, "одного з найкращих балканських гітаристів" Владіміра Опсеніца. Але чи стане він постійним учасником групи, невідомо.

    "Нам дуже подобається з ним працювати, в ньому багато слов’янського, він нам дуже близький. Дуже хотілося б сказати, що в нас – новий учасник гурту, але це не від нас залежить. Час покаже", - зазначив він. З 19 травня "Океан Ельзи" віправляється у тур, який охопить 27 міст України. Музиканти сподіваються зібрати стадіони.

    "Українська правда. Життя" записала найцікавіші відповіді Вакарчука з приводу нового альбому, творчості та змін у країні.

    Про новий альбом

    Альбом писався у Бельгії, досить драматично, в декілька етапів. На певному етапі у нас сталися зміни в складі групи, але ми домовилися їх не коментувати. Ми хотіли видати альбом у середині квітня, але не встигли, перенесли на травень.

    У мене позавчора був день народження… Я вам скажу, випускати альбом в свій день народження – це непроста річ, занадто багато стресу, це too much.

    Над цим альбомом ми вперше працювали з англійським саунд-продюсером Кеном Нельсоном. Було дуже цікаво з ним працювати. Його цікавили самі пісні, він просив максимально усе спрощувати.

    Говорити, подобається нам цей альбом, чи ні було би смішно. Це як з дітьми. Нам подобаються всі наші альбоми. Кращий він чи гірший, покаже час. Немає кращого мірила, ніж час.

    Альбом в якомусь сенсі вийшов наївний, але разом з тим, ця наївність, простота мені страшенно подобаються. А найбільше – те, що це щось інше.

    Мені б дуже не хотілося, щоб "Океан Ельзи" колись перестав думати про те, що подобається йому, а почав іти на поводу тих, хто каже: "Зробіть "Глорію", "Зробіть "Dolce Vita", "Зробіть "Суперсиметрію", ще щось.

    Я ніколи не намагався штучно створити шедевр. Альбом як альбом. Років через 100 подивимось.

    Про назву

    Ми працювали на одній зі студій на території кіностудії Довженка. Ну, раз Довженко, чому б не "Земля"? Так з’явилася думка, що назва минулого альбому "Dolce Vita" повторювала назву фільму Фелліні, то чому б цього разу не вшанувати нашого українського генія? Але, з іншого боку, мені не приходило в голову, що хтось буде порівнювати альбом групи з фільмом режисера. Ніхто ж не порівнював попередній альбом з фільмом Фелліні.

    На обкладинці нашої платівки – не ґрунт, а насіння переважно українського походження, навіть конопля є. Тут 12 насінин, кожна з них відповідає окремій пісні. На нашу думку, земля цінна не сама собою, а тим, що з нею росте. Це, може, дитяча, але, як на мене, цікава ідея.

    Якби на обкладинці була зображена просто земля, це був би якийсь мортальний настрій.

    Про особливі пісні

    Я би виділив пісню "Незалежність", це моя улюблена пісня з альбому, не знаю, чому так сталося. Можливо, вона трошки незвична для мене, можливо, бо я пам’ятаю, як я її написав.

    Ще пісня "Коли навколо ні душі". Я її написав за 15 хвилин, коли хлопці в черговий раз налаштовували звук гітар. Вони були в іншій кімнаті, займалися своєю справою, я був сам. Не можу сказати, що я відчув себе одиноким, швидше, залишеним самим на себе.

    Про зірковість

    Кліп "Обійми" ми знімали у Лондоні. Знаєте, як буває: знімальна група – в одному місці, масовка, актори – в іншому, у кожного свої палатки, гримерки. А там – все спільно, всі – одна велика сім’я.

    Ти приходиш в одну велику кімнату, сидять всі – від режисера, продюсера, музиканта до освітлювачів і охоронців. Всі разом обідають за великим столом, обговорюють футбол. Це так круто! Це те, чого нам деколи не вистачає.

    Ми чомусь розділяємо на касти, "зірки – не зірки", на деяких знімальних майданчиках є кімнати для персоналу, VIP-туалети. Це якось так неправильно. Ми цього страшно не любимо і намагаємося переймати інший стиль.

    Кожен знаходить в піснях те, що він знаходить. Мені подобається багатозначність, свідома чи несвідома. Але цінність цих багатозначностей зникає, коли починаєш їх пояснювати.